Кенгуру

 Кенгуру має добрий зір і чутливий нюх. Якщо стаду загрожує небезпека, самець встає на задні лапи і запекло захищає інших членів стада. Основна зброя кенгуру - задні кінцівки, що мають могутні кігті. Розшукуючи корм, кенгуру неквапом пересувається вперед дрібними стрибками, за допомогою хвоста зберігаючи рівновагу. Ця сумчата тварина може також дуже швидко бігати і стрибати на великі відстані. Коли потрібно рятуватися від небезпеки, кенгуру роблять фантастичні стрибки. Послідовними стрибками від 6 до 9 метрів (а іноді до 12 м) вони розвивають швидкість до 50 км/год.  У найспекотніший  час дня проводить у затінку. Коли спека стає нестерпною, він викопує в піску ямку і засинає на прохолодній голій землі.
  За допомогою передніх лап дитинча кенгуру підіймається по шерсті матері вгору і вповзає в сумку. Вже через декілька тижнів дитинча виглядає з сумки, проте ще не виходить з неї. Сумка матері влаштована таким чином, що випасти дитинчаті з неї неможливо. Крім того, самка за допомогою м'язів регулює, наскільки їй відкритися, тому саме мати вирішує, коли дитинча може вийти назовні. У перші три місяці воно росте дуже повільно. 
   Через 15 тижнів дитинча починає рости швидше, у цей самий час у материнському молоці збільшується вміст білка і жиру. Дитинча годується молоком ще 1,5 року після того, як уперше вийде з сумки.