Лисиця

 Лисиця – хижак, який дуже часто зустрічається на території нашої країни.Харчується головним чином, дрібними тваринами. Лисиця полює на зайців, полівок, ховрахів і всіляких шкідливих гризунів, чим приносить, з одного боку, величезну користь людині.Проте, лисиця може принести людині і її здоров'ю непоправну шкоду. Лисиця, як і багато інших диких звірів, може бути переносником такої небезпечної хвороби, як сказ. Лікування сказу повинне проводитися відразу після можливого контакту з хворою твариною. Чим раніше укушена людина звернеться в клініку за лікуванням, тим краще, тому що після появи клінічних симптомів врятувати хворих вже не вдається. Щорічно близько 50000 чоловік в світі вмирають від цієї страшної хвороби.
 Хвіст допомагає маневрувати, закладати петлі, швидко міняти напрям руху.У найвідповідальніші моменти, коли лисячий хвіст відчуває, що його ось-ось схоплять переслідувачі за білий його кінчик, він робить різкий поворот, розгортається убік протилежний руху своєї господині. Переслідувачі кидаються направо, а переслідувана тварина – якраз навпаки, наліво. Мабуть тому через це назвали лисицю хитрою.

Вовк

 Вовк - хижий ссавець з родини псових що добуває їжу самостійно активним пошуком та переслідуванням жертв. Повсюди основу харчування вовків складають копитні тварини.Зовнішній вигляд вовка свідчить про його міць та пристосування до тривалого бігу при переслідуванні своїх жертв. Дорослий вовк зазвичай крупніший за вівчарку: довжина тіла в середньому 105—160 см. Маса звичайно 32—50 кг.
 Вовки мають досить розвинуту міміку — вирази їхньої морди, пози та положення хвоста можуть бути вельми різноманітними, що віддзеркалює емоційний стан тварин та має першорядне значення для встановлення контактів між особинами або, навпаки, запобігання сутичок. Із аналізаторів у вовків найрозвиненішим є слух, дещо слабкішими — зір та нюх.

Білка

 Білка або вивірка - це один з найвідоміших гризунів, до якого багато людей ставляться із симпатією. За допомогою сильних задніх лапок з гострими кігтиками звичайна білка чудово лазить по деревах. Вона віддає перевагу сосновим лісам з багатим підліском, але пристосувалася і до життя в змішаних та листяних лісах. Раніше білки зустрічалися у сільській місцевості, а тепер їх все частіше можна спостерігати у міських садах та парках. Білки, що живуть у міських парках і садках, беруть їжу, яку їм приносять люди, проте їхні лісові родичі прагнуть уникати людей. 
 Багатьом випадало бачити білок, що гризуть шишки. При цьому звір тримає шишку передніми лапками і крутить її, обгризаючи лусочки, під якими заховане насіння. Меню білок залежить від регіону, в якому вони проживають, і, крім насіння, зазвичай складається з квітів, молодих пагонів, комах, горіхів, плодів шипшини і грибів. Білки рідко їдять жолуді. Іноді навесні вони руйнують гнізда дрібних птахів, поїдаючи їхні яйця. Лісники не полюбляють їх за те, що вони, щоб дістатися до соковитого лика, обривають з дерев кору.

Заєць

Задні ноги довші і сильніше передніх ніг.Великі вуха забезпечують відмінний слух. Вони можуть самостійно пересуватися і, таким чином, поглинають звук з будь-якого напрямку.У гарну погоду в моменти небезпеки, пригорнувшись до землі, заєць ставить вуха вертикально і цим потужним слуховим перископом обстежує округу, сам залишаючись невидимим. У дощову погоду зайці підгинають вуха, щоб у них не потрапила вода. Інакше вони можуть захворіти. У спеку заєць цілісінький день ховається десь під кущем. Завдяки вухам його не дуже мучить спрага, не треба пріти, щоб врятуватися від перегріву: зайве тепло виходить через гарячі тонкі вушні раковини, де бурхливо пульсує кров.Крім того,заєць має високорозвинутий нюх, розпізнаючи небезпечних ворогів.

Страус

 Страус - найбільший у світі птах. Він на зріст може сягати 2 м 70 см. Дорослий самець страуса може мати масу до 100 кілограмів. Через велику масу тіла страуси не можуть літати. Розвивають швидкість до 70 км/год.Легенда, що наляканий страус ховає голову в пісок, ймовірно, походить від того факту, що самиця страуса, що сидить на гнізді, у випадку небезпеки розпластує по землі шию і голову, прагнучи стати непомітною на тлі навколишньої савани. Так само діють страуси помітивши хижаків. Якщо до такого птаха наблизитися, він миттєво схоплюється і тікає.Шкаралупа яєць страуса здатна витримати об'єкт масою до 15 кг.
 Страуси живляться бруньками, квітками та дрібними плодами рослин, ловлять дрібних тварин - комах, ящірок, маленьких черепах. Оскільки у страусів немає зубів, для подрібнення їжі в шлунку вони ковтають дрібні камінці, а часто і все, що їм трапляється: цвяхи, шматки дерева, заліза, пластмаси тощо.

Змія

Найрозвиненішим органом чуттів є нюх.За допомогою довгого язика захоплюються молекули пахучих речовин з повітря, та передаються до органу Якобсона. Роздвоєний язик змії після дослідження повітря та різних предметів через два отвори у верхньому піднебінні передає пахучі молекули до чутливого епітелію органу Якобсона, де вони розпізнаються. Так тварини відшукують собі їжу, воду, статевого партнера тощо.Зір у більшості змій досить слабкий.Слух у змій майже не розвинений. У них відсутні зовнішнє вухо та барабанна перетинка.
 В деяких регіонах світу, (у Азії, Африці та Латинській Америці) змій використовують у їжу, страви з них навіть входять у меню деяких ресторанів. При цьому їх смажать, тушкують , варять супи та навіть виготовляють алкогольні напої. Зокрема у Китаї існують ресторани, в яких меню складається виключно зі страв, в яких в тому чи іншому вигляді присутні змії.

Лось

Велике значення для лосів має наявність боліт, тихих річок і озер, де влітку вони годуються водною рослинністю і рятуються від спеки.Взимку лосі годуються вдень, а вночі майже весь час залишаються на лежанні. У великі морози тварини лягають в рихлий сніг так, що над ним стирчать тільки голова і загривок, що скорочує тепловіддачу.
Лосі швидко, до 56 км/год, бігають; добре плавають. Розшукуючи водні рослини, можуть тримати голову під водою більше хвилини. Від хижаків обороняються ударами передніх ніг. З органів чуття у лося краще всього розвинені слух і нюх; зір слабкий — людини, що нерухомо стоїть, він не бачить на відстані кількох десятків метрів.

Бегемот

Бегемоти — величезні ссавці — проводять більшість часу в воді, де вони ховаються від сонця вдень. Після сходу вони виходять за їжею (травою та іншими рослинами), але відчувають себе неспокійно.
На сьогодні бегемот — найнебезпечніша тварина для людини в Африці. Хоча бегемоти й не хижі тварини, вони можуть вбити або важко покалічити будь-кого своїми зубами, й роблять це (з переляку) частіше за левів чи інших хижаків.

Віслюк

Найбільший віслюк у світі - цей рекорд був недавно закріплений Книгою рекордів Гіннеса за ослом велетнем по кличці Оклахома Сем, який перевищує в рості звичайного родича своєї породи приблизно вдвічі. Висота Сема дорівнює 155,45 см. Господинею цього гіганта є 54-річна пенсіонерка Лінда Дейвіс, яка займається садівництвом.

Крокодил

21 вид цих плазунів поділяють на три родини:
     Алігаторові -    7 видів (зубів не видно з пащі)  алігатор, каймановий алігатор
     Крокодилові - 13 видів (із закритої пащі видно зуби)  болотяний, гострорилий 
     Гавіалові -       1 вид (довгі вузькі щелепи) гавіали

Зебра

Cмужки, імовірно, — це засіб маскування. Так, хижакам важко розрізнити, де закінчується одна особина і починається інша у табуні зебр.
Якщо новонародженому загрожує небезпека (частіше від гієн, які бродять у пошуках новонароджених), мати ховається з дитинчам в табуні, і всі зебри беруть участь у захисті маленького, з успіхом виганяючи хижака.

Ведмідь бурий

Всупереч розповсюдженій думці, ведмеді в дійсну сплячку не впадають. Їхній стан правильніше назвати зимовим сном, тому що вони зберігають повну життєздатність, чутливість, у випадку небезпеки покидають барліг та, після блукань по лісу, займають новий. Однак звірі, що дрімають у барлозі, витрачають небагато енергії, існуючи винятково за рахунок накопиченого восени жиру.

Жираф

Народження відбувається стоячи, тому перше, що відбувається у житті нової особини — це падіння з двометрової висоти. Через годину після народження дитинча міцно тримається на ногах, а вже через декілька годин починає бігати. У дикій природі  жирафи живуть до 25 років; у неволі — до 35.

Слон

Великі вуха, якими слони махають, є  дуже важливими для регулювання температури.У жаркі дні слони постійно махають вухами, створюючи легенький вітерець. Цей вітерець охолоджує поверхню кровоносних судин і потім охолоджена кров поступає у решту тіла тварини.
Вуха також використовуються при певній демонстрації агресії та протягом шлюбного періоду у самців. Якщо слон хоче залякати хижака чи противника, він розставляє широко вуха щоб виглядати більш масивним та вражаючим.

Потору

Потору живуть у високих лісах Гіпсленду (штат Вікторія). Майже 90 відсотків їжі цієї сумчастої тваринки — це місцеві трюфелі, які ростуть під землею. Тваринки поїдають пахучі трюфелі, а потім разом зі своїми випорожненнями розносять по лісу неперетравлені грибні спори. Так щасливо співіснують трюфелі, дерева і потору.

Опосум

В Австралії нектаром квіток ласують маленькі сумчасті тварини, опосуми. Переходячи від однієї квітки до іншої, вони на своєму хутрі переносять пилок.

Бабуїн

На африканських рівнинах часто співпрацюють бабуїни й імпали. «Ці два види тварин попереджають одне одного про небезпеку»,— говориться в журналі «Саєнтифик америкен». Імпали мають чудовий нюх, а бабуїни — гострий зір, тому жоден хижак не залишиться непоміченим.

Альпака

Там, де панує холоднеча, а перепад температур за добу сягає навіть 50 градусів, альпака не мерзне, бо її гріє теплий кожух — густа, кудлата, довга шерсть. Ця м’яка шерсть міцніша від овечої. Своєю вузькою мордою альпака може щипати андійську ковилу навіть у щілинах між камінням і, подібно до інших лам, впродовж багатьох днів обходиться без води. Все ж ця лагідна тварина віддає перевагу заболоченим місцинам з молодою соковитою травою.